Аналіз ринку інвестицій

Інвестиційний аналіз є частиною стратегії, спрямованої на отримання додаткового пасивного доходу. Він дозволяє визначити інструменти, за допомогою яких відбувається накопичення капіталу. Аналіз ефективності інвестицій проводиться з метою збору інформації про підприємства та здійснення контролю над проектом.

Суть інвестиційного аналізу

Інвестиційний аналіз — це комплекс заходів, що застосовуються з метою оцінки необхідності вкладення коштів в певний актив, ефективності останнього і ряду інших чинників. Ці заходи проводяться для того, щоб зрозуміти, наскільки правильним буде рішення про підтримку компанії шляхом покупки частини акцій або частки в ній. Крім того, говорячи про інвестиційний аналіз, відзначається, що даний комплекс заходів застосовується також для виявлення альтернативних джерел отримання доходу.

Ця процедура дозволяє знизити втрати, пов’язані з купівлею цінних паперів або часткою в підприємствах. Успішні інвестори проводять аналіз ринку постійно. Тобто вони моніторять ситуацію до придбання активу і після.

Для чого проводиться аналіз

Інвестиційний аналіз проводиться для реалізації наступних цілей:

• розробка коротко- і довгострокових інвестиційних планів;
• вибір найбільш оптимального активу з точки зору його ефективності, фінансових можливостей інвестора та інших факторів;
• виявлення всіляких ризиків, з якими може зіткнутися інвестор після придбання активу;
• розробка базових орієнтирів, за допомогою яких формується інвестиційна стратегія;
• визначення доцільності вкладень в конкретний актив.

По суті, дослідження ринку інвестицій надає можливість отримати всеосяжну відповідь на питання: чи потрібно вкладати свої кошти в обраний актив, і чи буде він прибутковим?

Можна виділити 2 основи інвестиційного аналізу, або напрямки, в яких ведеться робота:

• предмет, або актив;
• час.

Предметне дослідження проводиться до купівлі активу. Необхідність в ньому пояснюється тим, що він ще на етапі прогнозування надає інформацію про можливі ризики. В ході предметного дослідження встановлюються наступні фактори:

• мети і завдання інвестування;
• розрахунок рівня ризику, на який готовий йти інвестор;
• виробничі плани;
• значимість проекту;
• стратегія подальшої поведінки;
• якості всіх учасників проекту, включаючи керівництво компаній, в які вкладаються кошти;
• технічна база;
• фінансові можливості інвестора;
• обгрунтованість інвестицій в обраний актив;
• обставини, які можуть вплинути на прогнозовані результати інвестицій.

Крім предметного дослідження виділяють також тимчасове. Воно передбачає проведення аналізу протягом всього періоду володіння активом. Тимчасове дослідження дозволяє коригувати стратегію поведінки інвестора, завдяки чому знижуються ризики, пов’язані з конкретним проектом.

Наприклад, підприємство вирішило оновити виробниче обладнання. В даному випадку інвестиційний аналіз передбачає оцінку:

• задач, які будуть вирішені за рахунок оновлення виробничих потужностей;
• майбутньої модернізації обладнання;
• способи досягнення поставленої мети;
• ресурси, за допомогою яких досягається мета;
• процес інвестування і безліч інших факторів, пов’язаних з оновленням обладнання.

В цьому випадку інвестиційний аналіз надає наступну інформацію:

• ймовірність успішного завершення проекту;
• ступінь ризикованості проекту;
• ефективність інвестицій.

Інвестори вкладають свої кошти в різні активи. Це можуть бути, як реальний сектор (виробництво), так і цінні папери. Залежно від того, в який об’єкт вкладаються гроші, застосовуються різні методи інвестиційного аналізу.

Об’єкти і суб’єкти інвестиційного аналізу

Виділяють 2 типу об’єктів для інвестування:

• реальні або капітальні;
• фінансові.

Приклад реальних інвестицій було розглянуто в попередньому розділі. Вони передбачають вкладення в:

• закупівлю і модернізацію устаткування;
• покупку земельних ділянок та інших об’єктів нерухомості;
• дослідження;
• маркетингові програми;
• перенавчання персоналу та інше.

Капітальні вкладення являють собою витрати на поліпшення виробничого процесу. Відповідно, в ході інвестиційного аналізу піддаються оцінці всі аспекти, що виникають в ході виконання зазначених завдань.

При вкладеннях в фінансовий сектор проводиться дослідження організаційно-правових та інших питань, пов’язаних з придбанням цінних паперів. Наприклад, інвестор визначає, чи буде підвищуватися вартість куплених акцій в доступному для огляду майбутньому, і на який розмір дивідендів можна розраховувати.

Суб’єктами інвестиційного аналізу можуть виступати особи, які прямо або побічно зацікавлені в тому, щоб особа, що вкладає свої кошти в активи, отримало прибуток. Зокрема, до даної категорії відносяться керівництво підприємства, його персонал, податкові та інші державні органи, кредитори.

Методи аналізу

Залежно від об’єкта вкладень застосовуються методи аналізу реальних і фінансових інвестицій. Між двома підходами існують досить значні відмінності. Це пояснюється тим, що реальні інвестиції характеризуються такими особливостями:

• приносять дохід не раніше, ніж через рік після завершення операцій (вкладення в цінні папери можуть окупитися за день);
• розмір вкладень істотно вищий, ніж коли проводяться інвестиції у фінансовий сектор;
• частіше пов’язані з цілями, які ставлять перед собою компанії або підприємства;
• здійснюють всебічний вплив на об’єкт інвестування.

Аналіз реальних інвестицій проводиться за двома напрямками, які враховують економічну ефективність проекту і ризики, що виникають в ході його реалізації. Перше досліджується шляхом:

1. Облікової (статичної) оцінки. Вона не включає в себе часовий чинник. Тобто, економічний аналіз інвестицій за допомогою облікової статистики передбачає оцінку різних параметрів проекту, грошової маси і матеріальних ресурсів, які залишаються незмінними після закінчення певного часового відрізку. Такий метод вважається допоміжним, так як він наочно показує, що очікувати після інвестування, але при цьому не враховує безліч інших аспектів.
2. Динамічної оцінки. Вона враховує часовий чинник. У процесі економічного аналізу із застосуванням динамічної оцінки інвестор здатний встановити ймовірність настання тих чи інших подій через зниження вартості грошової маси (впливу інфляції). Такий підхід дає більш точні результати.

При прийнятті рішень про вкладення в фінансові інструменти застосовуються такі методи аналізу:

• фундаментальний;
• технічний;
• портфельні методи.

Фундаментальний аналіз інвестицій передбачає проведення досліджень глобального ринку, окремих галузей і продуктів, здатних вплинути на вартість цінних паперів. Він враховує зміни, що відбуваються у світовій економіці.

Технічний аналіз будується на підставі минулих тенденцій на ринку. Він проводиться за допомогою оцінки графіків руху цін по окремим цінних паперів. Результатом технічного аналізу є прогноз про момент здійснення операції по активу (купівля або продаж) з метою отримання максимального прибутку.

Портфельні методи передбачають проведення оцінки декількох цінних паперів, що становлять так званий інвестиційний портфель з точки зору їх прибутковості і ризику. По суті, даний підхід передбачає пошук кількох активів, які забезпечать максимальний прибуток.

Інші методи аналізу

Методи аналізу вибираються, виходячи з цілей, поставлених перед інвестором. Так, при поглинанні однієї компанії іншою, чиї акції не торгуються на фондовому ринку, перша оцінює вартість подібних за багатьма параметрами організацій, які виставили раніше на ринок власні акції. Крім того, проводиться аналіз бухгалтерської звітності підприємства, що поглинається.

Коли інвестор планує вкласти досить великі кошти в актив, з метою визначення ризиків та прибутковості він застосовує метод експертних оцінок. Останній являє собою комплекс математичних і логічних розрахунків, на підставі яких приймається остаточне рішення. Суть даного підходу полягає в тому, що інвестор залучає декількох фахівців, які визначають ймовірність настання тих чи інших подій (поява факторів), здатних справити позитивний і негативний вплив на придбаний актив.

В кінці запрошені експерти формують якісну і кількісну оцінку обраної компанії або портфеля цінних паперів. Крім того, підсумковий звіт про проведену роботу містить в собі рекомендації, виконання яких дозволяє знизити ризики.

Види інвестиційних аналізів

Існує кілька видів інвестиційного аналізу, кожен з яких переслідує єдину мету:

• оцінка обраного активу;
• оцінка ефективності вкладень;
• оцінка можливостей реалізації проекту.

Залежно від цілей, поставлених інвестором, аналіз проводиться:

1. За об’єктом. Оцінюються окремі підприємства, інвестори з позиції споживача або події, здатні вплинути на прибутковість.
2. За періодом. Аналіз враховує події, що відбулися до покупки активу, що протікають впродовж періоду володіння ним або наступаючі після завершення проекту. Наприклад, в процесі дослідження прибутковості акцій інвестори звертають увагу на ймовірність підвищення її вартості та розмір дивідендів.
3. За глибиною. Аналіз проводиться за допомогою фундаментальних досліджень, спостережень за рухом тренда (наприклад, напрямок рух цінних паперів сировинного сектора) або експрес-досліджень.

Проведення інвестиційного аналізу — важливий етап в процесі вибудовування майбутніх стратегій. Він дозволяє встановити справжню цінність того чи іншого активу, пов’язані з ним ризики і безліч інших обставин, що впливають на прибутковість.