У 1944 році в Бреттон-Вуді США перші члени Організації Об’єднаних Націй підписали договір, що встановлює рівновагу обмінних курсів валют економічно розвинених країн. Долар США став резервною валютою, оскільки після Другої світової війни саме Сполучені Штати могли гарантувати обмін своєї валюти на золото за встановленим курсом. Щоб підтримати систему міжнародних розрахунків був створений Міжнародний валютний фонд МВФ. Але у Бреттон-Вудської угоди (Bretton Woods Agreement) був один неврахований недолік: всі країни прагнули накопичити якомога більше доларового резерву. Це означало, що США в певний момент не зможуть покрити дані резерви золотом. Після того як Західна Німеччина і Франція стали обмінювати на золото свої доларові резерви в 1971 році, Сполучені Штати відмовилися від своїх зобов’язань, взятих ними на себе в 1944 році.
Контакти